«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття»

«Шевченко для нас – це народність і гуманізм нашої літератури …» - писав О. Гончар.

Увібравши в себе душу народу, його духовну велич і красу, продовжуючи славу, розпочату Котляревським, великий Кобзар підніс цю красу на найбільшу височінь. І саме завдяки Шевченкові вічні скарби Української душі – її дума, її пісня повноводною рікою влилися в загальнолюдський  потік світової культури.

Тарас Шевченко понад усе на світі великою синівською любов’юлюбив нашу багатостраждальну Україну. Сам любив і нам заповідав:

«Свою Україну любіть,

Любіть її … Вовребя люте,

В останювашкуюминуту

За неї господа моліть.»

Любов поета до Батьківщини дійсно була невимовно безмежною. Про це свідчать його наступні слова:«Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини…». Саме такими словами 19 березня у стінах Поплавсько ЗОШ І – ІІ ступенів розпочалося свято «Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття», присвячене памятілюдини, генію, який наше рідне українське слово возніс на Олімп досяжної високості і слави. А також, вшановуючи 150 – річний ювілей видатного релігійного діяча ХХ століття Митрополита Андрея Шептицького, відбувся флеш - моб «Молитва за Україну».

У ході свята була представлена мультимедійна презентація творчості Кобзаря. Із почуттям духовності та відповідальності за долю народу і держави прозвучала пісня «Боже, вислухай благання » у виконанні учнів 4- го класу. Величаво, під музичний супровід , учень 9-го класу Володимир Олійник, продекламував вірш М. Дубецького «Ми незабули тебе, Тарасе ».

Традиційно , для всіх присутніх на святі, була представлена книжкова виставка «Тарас Шевченко – духовний взірець нації ».

Окрасою свята стала музично – поетична композиція за твором Т. Г. Шевченка. Юні артисти читали поезії «Кобзаря »: «Сон», «Тяжко важко в світі жити …» (Думка), «Думи мої, думи ви мої єдині!..»

«Розрита могила», «Чи ми ще здіймимося знову?...» співали пісні «Зоре моя, вечірняя(1 –2 класи ), «Думи мої ,думи мої» (4 клас), «Реве та стогне Дніпр широкий »(2,4 клас)

Учні 9-го класу (Юлія Кучинська, Володимир Гусар, Ольга Стасів, Марія Кіш) зворушливо зіграли театральну  сценку уривка із поеми «Наймичка». Також схвильовано та тужливо була виконана інсценізація балади « Тополя» Оленою Зозулею, Ольгою Стасів, Лілією Гусар та Іриною Сіротіною.

Розповідаючи про безмежну любов України Кобзарем, ведучі (Діана Сопінка, Катерина Белякова) також наголосили на тому, що такимиж високими почуттями був наділений Митрополит АндрейШиптицький.

Читанням поезії Т.Г.Шевченка «Чи ми ще зійдемося знову?...» розпочався флеш – моб «Молитва за Україну». У виконанні учнів 4-го класу із почуттям християнського світогляду  прозвучала  «Молитва за Україну» сл. О.Кониського, м. Лисенка . Після чого діти із почуттям духовності прочитали уривок з молитви Митрополита А.Шептицького «За Україну і український народ».

Під фонограму пісні Тараса Петриненка  «Господи, помилуй нас!» учні 1,2,4-их класів, виконуючи нескладні рухи, утворили та озвучили гасло: «Я дуже люблю тебе, Україно!».

На завершення усі присутні виконали Державний Гімн України та урочисто прозвучало гасло «Слава Україні!Героям Слава!»

Тож , ким же був,є і буде для нас, українців, Тарас Шевченко? Він був сином мужика, а став володарем у царстві духа . Він був кріпаком , а став велетнем у царстві культури.

Кобзар залишив нам свої неоціненні духовні надбання-твори і світлу добру пам'ять про себе. Він пробуджував  любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиг, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам’ятати про генія українського народу.